Закон України “Про освіту” (витяг) Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

–  постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

–  поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім’ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів;

–  сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно до вимог до її змісту, рівня та обсягу;

–  виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

–  вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей;

–  обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти;

–  звертатися до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.

Поради батькам дітей .

Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно
визначайте коло їх обов’язків.

Учіть підлітка:

-цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

-правильно оцінювати свою поведінку й поведінку
інших;
-порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні
висновки.
 Виховуйте:
-витримку, наполегливість, готовність переборювати
труднощі;
– чесність, правдивість, уміння відстоювати честь
свою, родини, колективу тощо.
Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання,
доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.
Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй Доброго
ранку!” і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а
не із зауважень і сварок.
Коли дитина повертається зі школи, запитайте: Що
сьогодні було цікавого?”.
Намагайтесь, щоб дитина була прив’язана до
помешкання. Повертаючись додому, не забувайте
сказати:  все-таки, як добре вдома!”
Ваша дитина принесла бали за семестр. Знайдіть за що
її похвалити.Постійно говоріть дитині: Ти гарний, але не кращий за
інших”.
Скажіть дитині: Не будь чепуруном – у класі не
люблять чепурунів, не будь і замазурою – у класі таких
не люблять. Будь просто акуратним”.
Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною
тихо, ледь чутно, тоді роздратованість відразу
проходить.
Коли дитина виходить з будинку, обов’язково проведіть
її до дверей і скажіть: Не квапся , будь обережний”.
Коли син чи дочка повертається зі школи, зустрічайте
його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді
її поверненню, навіть якщо вона провинилися.

Підліткові застереження.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого

«Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів